Його авторська колонка вийшла сьогодні, 23 квітня 2023 року.
«Зберігаючи свої претензії на чотири регіони, незаконно анексовані минулого року, Росія врешті-решт погоджується на умовне припинення вогню. Володимир Путін схвалює «стратегічну нейтралізацію» України. Президент Володимир Зеленський змушений тимчасово відкласти своє прагнення відновити кордони своєї країни, які існували до 2014 року. В обмін на це Україна була б позбавлена подальших, неприйнятних людських, економічних та інфраструктурних втрат, зберігши при цьому близько 85% своєї території. «Демілітаризована зона» корейського зразка під міжнародним моніторингом заморозить лінію фронту на місці. Ракети перестають прилітати. Починається відбудова. Біженці повертаються додому», — пише оглядач.
Як він припускає, що в такому разі США і їхні західноєвропейські союзники по НАТО зможуть заявити, що суверенна незалежність демократичної України і світовий порядок, заснований на правилах, врятовано. Одначе, цим буудуть невдоволені Польща та інші східноєвропейські держави, вступ України до ЄС знову опиниться в підвішеному стані, а членство в НАТО взагалі стане недосяжним. При цьому ризик відновлення війни буде постійною загрозою і джерелом страху.
«Якщо цей сценарій або щось схоже на нього реалізується протягом наступного року, багато українців неминуче відчують себе зрадженими. Обіцянка президента США Джо Байдена «зробити все можливе», щоб дати відсіч Росії, залишиться невиконаною. Путін залишиться при владі, незважаючи на численні жорстокі злочини. Проте подобається нам це чи ні, але такий результат видається найбільш вірогідним», — вважає Саймон Тісдалл.
«Чи неминучий поганий компроміс? Ні. Теоретично, будь-яка зі сторін ще може здобути вирішальну перемогу. Але набагато вірогіднішим, за відсутності угоди, є кривавий, дорогий, малоінтенсивний глухий кут, який затягнеться на роки», — зазначає Тісдалл.
Перспектива тліючого»глухого кута» не влаштовує нікого, окрім, можливо, Китаю і виробників зброї, наголосує аналітик.
«Отже, Захід повинен зробити більше зараз, щоб допомогти Україні просунутися вперед на полі бою, поставивши її в найкращу позицію за столом переговорів пізніше цього року», — цитує Тісдалл американського дипломата Річарда Хааса й професор Джорджтаунського університету Чарльза Купчана.
«Похмурі оцінки перспектив України, що просочилися з Пентагону, а також графік виборів в Америці посилюють очікування, що за підтримки США відбудеться зрушення в бік переговорів цієї осені», — продовжує Саймон Тісдалл.
«Тому все залежить від майбутнього контрнаступу. Цей день, який вже охрестили «найдовшим днем України», може визначити довгострокові відносини країни як зі Сходом, так і з Заходом. Наразі Зеленський, якого підтримують 64% українців, дотримується, принаймні публічно, своєї максималістської позиції — звільнити кожен останній дюйм окупованої території. Але навіть коли його війська виходять на позиції, він, безсумнівно, усвідомлює, що за його спиною між союзниками відбуваються політичні розрахунки і роздуми в тиловому ешелоні. Щоб покласти край болю і стражданням українців, незабаром їх можуть попросити проковтнути дуже гірку пігулку», — підсумовує заступник головного редактора та оглядач британської газети The Guardian
Leave a Reply